За що тебе кохати, милий?
Хіба за дикі чорні очі?
Мені ти більше не єдиний,
Хоча й молюсь за нас щоночі...
За нас: за мене і за тебе,
За дві стежини крізь тернину,
Мені б лише дістатись неба,
І я в житті дарма не згину.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Тому молю за тебе, милий,
(тобі ж цього не варто знати)
Щоб тебе сили не лишили,
Щоб обминали люті втрати.
Я хочу, щоб тебе кохали,
І щоб кохав – одну єдину,
Щоб дикі очі не згасали,
І щоб і ти дарма не згинув...